Книга Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас - Роберт Сапольскі Наш Формат (9786177863358)

Бестселер new york times. Тематика

Біологія, нейронаука, мозок, людська поведінка.

Про книгу

Чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий — на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий — у середовищі. Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі.

Як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув’язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну? Це й інше в людській поведінці різнобічно пояснює Сапольскі.

Для кого книга

Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити біологію насильства, агресії та конкуренції — типів поведінки й імпульсів, що за ними стоять, вчинків індивідів, груп і держав, а також дізнатись про те, чого біологія може навчити нас: співпраці, потребі в симпатії, примиренню, емпатії й альтруїзму.

Чому ця книга

Книжка Сапольскі — спроба скласти пазл з того, що ми знаємо про мозок, гени, культурний вплив, еволюційні зміни й навіть систему кримінального правосуддя. Автор звертається до наукових досліджень, робить екскурси в історію, а щоб читач не занудьгував — розбавляє оповідь неповторним гумором. Повнішу, цікавішу й дотепнішу книжку про те, як ми поводимося, годі й уявити.

Про автора

Роберт Сапольскі— американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфорді, науковий співробітник Національних музеїв Кенії. У 2008 році отримав Премію Карла Сагана за популяризацію науки. Публікується у New York Times, Wired, журналі Стенфордського університету. Його книжка «Чому зебри не страждають на виразку» стала бестселером та основою документального фільму National Geographic про стрес.

Книжки на схожу тематику

• «Твій мозок у роботі. Як припинити відволікатися і працювати продуктивніше» Девід Рок, «Наш Формат», 2019 рік
• «Тіло. Інструкція з використання» Білл Брайсон, «Наш Формат», 2020 рік.

Відгуки про книгу Книга Сапольскі змінила моє уявлення про людину та її поведінку. У дуже легкій як для наукової літератури манері автор викладає біологічні, еволюційні, соціальні, психологічні мотиви нашої з вами поведінки та висуває одну з найбільш цікавих і суперечливих тез нашого часу — відсутність свободи волі. — Роман Гавриш, власник маркетингової агенції Aimbulance, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Нам здається, що ми добре контролюємо свою поведінку, розуміємо її причини й наслідки. Але таке враження доволі поверхове. Насправді в неї на рівні наших генів вмонтовані патерни, що формувались і довели ефективність упродовж мільйонів років еволюції тваринного світу. Та й наша людська історія розвитку теж доклала чимало зусиль, щоб ми часто не задумувалися над своїми діями. У всьому цьому непросто, але цікаво й корисно розбиратись. І книжка Сапольскі може стати гідним провідником у пізнанні власної природи. — Віктор Комаренко, фізіолог, кандидат біологічних наук, співзасновник нейротехнологічної компанії Beehiveor Найкращі цитати книжки

Про зв’язок матеріальної нерівності та насильства

Чому майнова нерівність призводить до зростання злочинності? Існує психосоціальний погляд: нерівність означає менший соціальний капітал, меншу довіру, співпрацю та піклування одне про одного. А також неоматеріалістичний погляд — нерівність означає, що багаті більше відмежовуються від внесків у суспільне благо. Наприклад, Каплан показав, що держави, у яких панує більша майнова нерівність, витрачають пропорційно менше грошей на ключовий інструмент боротьби зі злочинністю — освіту. Й останній гнітючий момент, що стосується нерівності та насильства. У вдареного струмом щура активується стресова реакція. Але у вдареного струмом щура, який потім може добряче покусати іншого щура, стресова реакція менша. Те саме з павіанами: якщо цей примат низькоранговий, то надійний спосіб зменшити секрецію глюкокортикоїдів — вимістити агресію на тих, хто перебуває ще нижче за рангом в ієрархії. У людей відбувається щось подібне: якщо насильство підживлюється нерівністю, бідні здебільшого полюють на бідних.