Книга Протестантська етика і дух капіталізму - Макс Вебер Наш Формат (9786177552283)

Економіка, соціологія.

Соціолог Макс Вебер став свідком глобальної модернізації, яка відбувалася по всій Європі наприкінці XIX — на початку XX століття. Шукаючи відповідь на питання, що є поштовхом до цих перетворень, Вебер дійшов висновку, що це не стільки поява нових технологій чи економічна політика, скільки трансформація парадигми мислення, спричинена Реформацією. На думку автора, поширення протестантизму спричинило зміни морально-етичних принципів, ставлення до праці та ролі людей у суспільстві, і як результат — стало вихідною точкою для появи капіталізму.

Книжка для всіх, хто цікавиться соціальними процесами, історією та політологією.

У цій класичній праці, що побачила світ 1905 року, Вебер торкається таких понять, як «професійна етика протестантизму», «дух капіталізму», і розглядає питання покликання та економічної вигоди.

Макс Вебер — німецький соціолог, філософ, історик. Народився 1864 року в Ерфурті. Навчався на юридичному факультеті Гейдельберзького та Берлінського університетів, пізніше викладав у Фрайбурзькому та Гейдельберзькому університетах. Вебера зараховують до найвпливовіших соціологів і вважають одним із основоположників цієї науки.

• «Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй», Адам Сміт, «Наш формат», 2018 рік
• «Капіталізм і свобода», Мілтон Фрідман, «Наш формат», 2017 рік
• «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає на Заході і ніде більше», Ернандо де Сото, «Наш формат», 2017 рік
• «Шлях до рабства» Фрідріх Гаєк, «Наш Формат», 2022 рік

Один із конститутивних компонентів сучасного капіталістичного духу, і не лише його, а всієї сучасної культури, — раціональна життєва поведінка на основі ідеї професійного покликання — постав (і наша праця присвячена доведенню цього) із духу християнської аскези.

Цілком очевидно, що виняткове прагнення здобути потойбічне спасіння, виконуючи професійні обов’язки, розглядаючи їх як своє покликання, і сувора аскеза, якій церква підпорядкувала насамперед неімущі класи, сприяли зростанню «продуктивності» праці в капіталістичному, значенні цього слова. Ставлення до праці як до покликання стало для сучасного робітника так само типовим, як і аналогічне ставлення підприємця до наживи.

Скрізь, де утверджувалось пуританське світовідчуття, воно за всіх обставин сприяло усталенню буржуазного, раціонального з економічного погляду способу життя, що, звичайно, було набагато важливіше за просте стимулювання росту капіталів. Пуритани були головними і єдиними послідовними представниками цієї тенденції. Пуританізм стояв біля колиски сучасної «економічної людини».