Книга Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими - Сьюзен Кейн Наш Формат (9786178115890)

Бестселер New York Times

Номінант на найкращу науково-документальну літературу 2022

Психологія, самодопомога, здоров’я, нонфікшн, психічне здоров’я, наука.

У цій книжці Сьюзен Кейн пропонує покласти край тиранії позитиву й визнати цілющу силу смутку. Як справжня адвокатка печалі вона показує, чому важливо проживати різні стани, відпускати старі історії. Ба більше, без суму не буде й радості, бо емоції течуть з одного крана. Прикрутили печаль — прикрутили й потік радості. Авторка розповідає, чому Печаль поставили на головну роль у піксарівському мультику «Думками навиворіт», чи справді творчість асоціюється із сумом, чи можемо ми успадковувати біль від пращурів, як прийняти смертність і як стати цілісними. Спойлер: останнє можна зробити тільки тоді, коли ми дозволимо собі тужити.

Для всіх, хто хоче стати сильнішим і змінити погляд на світ. Книга чудово підійде тим, хто хоче навчитися перетворювати свій біль на творчість, а також почуватися цілісним і натхненним.

У цьому виданні авторка показує силу «Гіркої радості» — погляду, який цінує переживання втрати й болю, що можуть привести до власного зростання та краси.

Сьюзен Кейн — авторка бестселерів з популярної психології. Представляла інтереси компаній Goldman Sachs і General Electric. Навчала багатьох впливових людей вести переговори. Журнал Inc. назвав її однією з 50 найкращих експертів у сфері лідерства та менеджменту, а LinkedIn — шостою з найвпливовіших людей у світі.

• «Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не може мовчати», Сьюзен Кейн, «Наш Формат», 2016 рік

«Вдумливий аналіз меланхолійного характеру… унікальне поєднання психології, біографії, духовності, музичних посилань і попкультури. Для тих, хто сумує або переживає втрату, ідея перетворити біль на творчість, трансцендентність і любов є переконливою. Кейн чудово працює, використовуючи тематичні дослідження та особисті історії, щоб обґрунтувати свою думку. Це унікальний погляд у культурі, який схильний лікувати сильні почуття, а не вітати їх». The Wall Street Journal

Гірка радість — це також про усвідомлення того, що світло і темрява, народження і смерть — гірке і радісне — завжди пов’язані. «Дні меду, дні цибулі» — як говорить арабське прислів’я. Трагедії життя неминуче йдуть пліч-о-пліч із найпрекраснішими моментами. Цілі цивілізації стираються з лиця землі й відбудовуються заново — і ми знову й знову бачимо ті самі дуальності. Парадоксально, але змиритися з ними — усвідомити, що існує і світло, і темрява — це єдиний спосіб їх прийняти. І ось це прийняття — головне. Гірка радість — це про бажання не бути самому, про бажання бути вдома.

І для всіх нас, хоч би ким ми були, є просте правило: треба завжди повертатися обличчям у напрямку краси. Не обов’язково навертатися в конкретну віру чи філософію, щоб усвідомити, що священне й чудесне постійно живе поруч із нами — буквально повсюди — хоч ми, сучасні люди, зазвичай його не помічаємо. Я довго не могла зрозуміти вислів XIX століття: «Краса — це правда, правда — краса»… Знадобився не один десяток років, щоб я усвідомила, що в цьому вислові під красою мають на увазі стан, якого ми можемо досягти різними шляхами — короткі моменти, здатні нас змінити: опівнічна меса, «Мона Ліза», маленький вияв доброти, великий акт героїзму.